Глосарій

Бітуми

Бітуми –  (від лат. bitumen — гірська смола, нафта) — мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів; утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів. З генетичної точки зору до бітумів відносять земний газ, нафту, земну смолу, асфальт), а також природні похідні нафти (мальти, асфальти, асфальтити, керити, гуміно-керити, озокерит, антраксоліти і ін.) та їх аналоги (нафтоїди).

Бітуми нафтові

Бітуми нафтові застосовують здебільшого у шляховому будівництві (асфальт, дорожний бітум), покрівельних, гідроізоляційних матеріалів. Найбезпечнішими у канцерогенному відношенні для людини є прямогінні нафтові бітуми БН-3 та БН-4, які рекомендовано використовувати при брикетуванні вугілля. Кам’яновугільні бітуми, які мають підвищену канцерогенність використовують у дорожньому будівництві тільки після додаткової обробки.

Бітуми штучні

Бітуми штучні (продукти переробки нафти й кам’яного вугілля) — тверді пластичні або в’язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Одержують головним чином з залишків переробки нафти, крекінгу, очистки мастил (нафтові бітуми), кам’яновугільної смоли (кам’яновугільні бітуми), а також шляхом екстракції з торфу та бурого вугілля.

Будівництво

Будівництво – термін, що харакетризує процес діяльності живих створінь перетворювати навколишній ланшафт, в придатний для їх захисту від несприятливих погодніх та кліматичних умов навколишнього середовища.

Будматеріали наномодифіковані

Будматеріали наномодифіковані (НБМ) – будівельні матеріали, перетворені тим чи іншим способом із застосуванням нанотехнологій, що характеризуються підвищеною міцністю.

В'язівники́, В'яжучі речовини

В’язівники, В’яжучі речовини — в’яжучі речовини, що мають властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали й тужавіти з утворенням міцного каменю, зв’язуючи зерна піску, гравію, щебеню тощо. Розрізняють неорганічні (мінеральні) в’язівники (цемент, гіпс, вапно й ін.) і органічні (бітуми, дьогті, пеки, асфальт, а також синтетичні термореактивні поліефірні, епоксидні, фенолформальдегідні смоли).

Заповнювачі і наповнювачі інертні

Заповнювачі і наповнювачі інертні – речовини, які формують основу матеріалу – бетону, асфальтобетону. Для цього можуть застосовуватися щебінь, пісок, гравій, зола ТЕЦ, металургійні шлаки та інші породи, так само як застосовуються для традиційного бетону.

Матеріал

Матеріал – речовина або суміш речовин, що є результатом діяльності людини і являє собою предмет праці.

Матеріал будівельний

Матеріал будівельний – матеріал, що використовують для будівництва і ремонту будинків та споруд.

Матеріали будівельні

Матеріали будівельні (БМ) в свою чергу розділяють на два різновиди, а саме:
а) «старовинні» БМ, до яких відносять, деревину, камінь, цеглу, глину, вапно та інші матеріали природнього походження;
б) промислові БМ, до яких відносять бетон, сталь, скло, пластмаси, залізобетон, металопластик, що з’явилися з початком промислової революції.
За іншою класифікацією сучасні БМ діляться на:
• Природні БМ – в яких не змінюється первинний склад і внутрішня природня структура.
• Штучні БМ (ШБМ) – отримані в технологічному процесі діяльності людей та механізмів.
В залежності від температурних умов технологічного процесу ШБМ поділяють на:
▪ випалювані ШБМ, які утворюються в технологічному процесі при температурах вище 200оС;
▪ безвипалювані, які утворюються в результаті технологічного процесу при температурах до 200оС;
В залежності від складників безвипалювальні ШБМ розрізняють та класифікують на:
▪ неорганічні
▪ органічні
▪ полімерні
▪ комплексні
▪ компаундовані (мінерально-бітумні)
комбіновані (полімерно-мінеральні).

Мономер

Мономер – структурна ланка полімеру, низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів.

Нанометр

Нанометр – одна мільярдна частка метра або, що те ж саме, одна мільйонна частка міліметра.

Нанотехнології

Нанотехнології – наномолекулярні технології – міждисциплінарна галузь фундаментальної і прикладної науки, в якій вивчаються закономірності фізичних і хімічних систем протяжністю порядку декількох нанометрів або часток нанометра.

Нано-асфальт®

Нано-асфальт® – торговельна марка сіркоасфальтобетону – інноваційне дорожнє покриття з вмістом Нано-в’яжучого®. Асфальтова суміш з Нано-в’яжучим® , яке містить у своєму складі бітум/гудрони.

Нано-бетон®

Нано-бетон® – торговельна марка сіркобетону із застосуванням Нано-в’яжучого®. Штучний кам’яноподібний матеріал, що представляє собою затверділу суміш. Це – композитний матеріал, до складу якого входить Нано-в’яжуче® (що не містить бітуму/гудронів) та інертні наповнювачі. Спектр застосовуваних інертних наповнювачів та інших наповнювачів широкий – в рецептурі виготовлення можуть використовуватись щебінь, пісок, гравій, металургійні шлаки та інші породи, які використовуються для традиційних цементобетонів та асфальтобетонів.

Нано-в'яжуче®

Нано-в’яжуче® – торговельна марка сірчаного в’яжучого – модифікована сірка плюс інші органічні речовини, кристалічна решітка яких під впливом температури і ультразвуку перебудувалися в полімер на рівні декількох нанометрів (молекулярному рівні).

Полімер

Полімер – (грец. πολύ- — «багато» + μέρος — «частина»; буквально — «багатоскладовий») — природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних атомних угруповань (мономерів), з’єднаних хімічними або координаційними зв’язками у довгі лінійні або розгалужені ланцюги.

Сірка

Сірка – неметал, жовта кристалічна речовина. Трапляється в природі в самородному стані та у вигляді сульфідів важких металів, піриту та інших. Сірку застосовують переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у гумовій промисловості, також у сільському господарстві, фармацевтиці тощо. В чистому виш дяді є речовиною з гомогенною структурою, що означає щільне розташування молекул відносно один одного.

Сірка модифікована

Сірка модифікована – сірка з добавками, що змінюють її властивості та кристалічну структуру. Сірка, яка піддалася фізико-хімічним процесам, що змінили її властивості та кристалічну структуру.

Сіркоасфальт

Сіркоасфальт – це інноваційний матеріал для дорожнього покриття з вмістом будь-якого сірчаного в’яжучого.